/Files/images/vd1.jpg

Це свято на честь хрещення Ісуса Христа в річці Йордані. Тридцятирічний Ісус Христос увійшов у річку та Іван Хреститель поклав на голову Христа руки і над ними розчинилося небо, і зійшов Дух Святий в образі білого голуба, а також почувся з неба голос Бога Отця: «Це мій син улюблений, у якому все моє благовоління».

/Files/images/vd2.jpg

Свято увібрало в себе багато язичницьких і християнських обрядів, центральне місце серед яких належало обрядам, що пов’язані з водою.

Саме свято відбувалося на річці або біля струмка чи криниці. Напередодні на льоду річки вирубували хрест, пробивали ополонки, з льоду або снігу робили одне або кілька скульптурних зображень хреста, обливали буряковим квасом.

/Files/images/vd3.jpg

Кульмінаційний момент свята – занурення священиком хреста у воду, після чого вона вважається освяченою. Люди вірять, що вона має чудодійні властивості. До крижаної купелі вдавалися тяжко хворі люди.

Після свята не вільно було прати на річці 14 днів, бо вона всюди була свяченою і не годилося її бруднити. Але всі вмивалися на святі, аби змити із себе все недобре. Води набирали до господ на весь рік для вжитку як свяченої води.

Примічали:

Якщо під час освячення води йде сніг – майбутній рік буде врожайним.

На Водохрещі день теплий – буде хліб темний.

Зоряна ніч – вродяться горіхи і ягоди.

Наші учні не забувають про це народне свято. Разом із батьками кожного року (бо це сімейна традиція) вони йдуть чи їдуть освятити воду до річки Сула у селі Мгар.

Кiлькiсть переглядiв: 9